Фрески, тканини, гастрономія

18-09-2017, 16:10

Фрески, тканини, гастрономіяНещодавно Юлія Матвєєва, кандидат мистецтвознавства, викладач Харківської державної академії дизайну і мистецтв, презентувала свою наукову монографію «Декоративні тканини в мозаїках Равенни». Прийти на лекцію могли всі бажаючі, зокрема її відвідали і студенти філологічного факультету. Презентація відбулася 13-го вересня в читальному залі центрального корпусу ЧНПУ ім.Т.Г.Шевченка. Організатором була громадська організація «Вектор Плюс», яка попередньо й представила автора.

Фрески, тканини, гастрономіяВивченням церковних тканин науковець займається уже більше двадцяти років. Не зважаючи на, здавалося б, вузьку тематику монографії, Юлія Геннадіївна провела чіткі та логічні паралелі й з історією культури Київської Русі, й з історією розвитку християнства загалом. Вона надала можливість студентам значно глибше пізнати аспекти християнського образотворчого мистецтва.

У процесі опису дослідження було охоплено й історичні довідки, які вплинули на зародження і зміну сюжетів фресок Равенни [місто в Італії –авт.], розказано про роль тканин в давній православній естетиці; продемонстровано дослідження ідентифікації квітів на зображеннях давніх фресок, що є лише невеликою частиною всієї праці. Слухачі дізналися цікаві дані про раціон наших предків і його вплив на християнську образотворчу традицію, про давню медицину й зіллєваріння в V-VIст., про те, яким був хліб в Стародавньому світі та його несподівані зв’язки з мальвами.

Як показала практика, дослідження хоча б одного зображення тканини на давній фресці вимагає ґрунтовних знань не лише з культурології, а й екзегетики, християнської символіки та дизайну. Кожна деталь відіграє важливу роль у створенні цілісної картини потрактування фресок, з чим дуже часто виникає багато труднощів. Навіть один маленький елемент міг докорінно змінити сенс зображуваного. Це пов’язано з тим, що храми створювалися під пильним наглядом не лишень архітекторів, а й передових богословів того часу. Вони не тільки створювали новий продукт образотворчого мистецтва, а й нерідко могли перероблювати вже готові фрески, тим самим кардинально змінювати їхню семантику.

Так лекція про зображення тканин на стародавніх фресках перетворилася на цікавий екскурс в історію мистецтва, розкрила студентам глибокий культурний пласт не лише ранньовізантійської традиції, а й почасти української.

Натлія Гоман, Вадим Юрченко