Сплетіння розваг та наукових тем

Сьогодні, 13:08

Сім'я вже ж вільна і нова.

Та тільки мати ледь жива.

Вона була б і вмерла вже не раз,

Та все питає, і на смертнім ложі, —

а де ж те Слово, що його Тарас

коло людей поставив на сторожі?!.

Л. Костенко

Чи замислювалися Ви над тим, як багато страждала й продовжує страждати українська мова? Яка тяжка у неї доля, але, не дивлячись на це, яка вона чарівна, гарна, сильна, нездоланна…

Чи замислювалися Ви над тим, як добре знаєте рідне слово, яке у нього може бути майбутнє?

Чи замислювалися Ви?..

Студенти філологічного факультету Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г.Шевченка часто міркують на подібні теми, тому з нагоди дня української писемності влаштували захід, де веселі, жваві розваги сплелися з обговоренням наукових питань, таких, як новий проект українського правопису, розглядали його головну особливість та основні зміни, слухали думки стосовно цієї теми відомих мовознавців та висловлювали власні. Також студенти магістратури презентували своїм меншим колегам працю українського мовознавця, педагога, політичного й громадянського діяча Ірини Дмитрівни Фаріон «Мовна норма: знищення, пошук, віднова» й демонстрували результати власного опитування в різних соціальних мережах, якою мовою найчастіше люди спілкуються в повсякденному житті.

Та попри серйозні розмови, студенти не відмовилися від пісень, гумористичних сценок, жвавих вікторин та конкурсів, де переможців нагороджували солодкими подарунками, а наприкінці влаштували флешмоб із закликом: «Я, ти, він, вона – разом мовна ми сім’я».

Тож, закликаємо Вас також замислитися над долею рідного слова, рідної пісні, рідної мови, бо ж то є скарб нашого народу…

автор - Настя Примоченко


Сплетіння розваг та наукових темСплетіння розваг та наукових темСплетіння розваг та наукових темСплетіння розваг та наукових тем

Про санскрит, дивну польку і філологічний факультет

12-10-2018, 14:48

8 жовтня 2018 року на філологічному факультеті Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка відбулася зустріч з Адріаною Сімончеллі, докторанткою факультету Індійської філософії Інституту Східної філології санскритської спеціалізації Ягеллонського університету (м. Краків, Польща).


Спілкування гості та студентів старших курсів університету відбувалося англійською мовою, а предметом обговорення було широке коло мовознавчих проблем та характер їх актуалізації в Індії.


Пояснення лінгвокультурного, соціокультурного, релігійного, філософського та політичного характеру п. Адріана, в арсеналі якої окрім англійської, польська, італійська, французька мови, надавала із застосуванням німецької, російської, санскриту та хінді.


Інтерактивна лекція, під час якої студенти могли вільно задати різнопланові запитання за темою, була організована Департаментом культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА (провіднийспеціаліст І.В.Дерейчук) та кафедрою германської філології (завідувачкафедри, проф. О.О.Борисов) Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка.


Про санскрит, дивну польку і філологічний факультет
Про санскрит, дивну польку і філологічний факультет
Про санскрит, дивну польку і філологічний факультет
Про санскрит, дивну польку і філологічний факультет


 


 


Яскравий вересень філфаку

2-10-2018, 13:27

Протягом 2-х тижнів у Чернігові відбувалися дуже цікаві події європейського масштабу.


Центральною подією стала вистава «Інгігерда», створена викладачем філологічного факультету доцентом кафедри германської філології О.А.Росстальною, керівником проекту від України, Ніком Ді Дольфстромом, керівником проекту від Швеції, та композитором Свенунгом Найгаардом, учасником проекту від Норвегії, в рамках європейського проекту «THE Different Stages. The Third Sidi of the Story» (див.: Ранок на UA:Чернігів: https://www.facebook.com/groups/uachernihivranok/permalink/1874392759316828/?__tn__=kCH-R). У виставі також взяв участь Олег Бойко, український (і чернігівський (пишаємось!)) гітарист, лауреат багатьох міжнародних конкурсів.

В основі п’єси – спільна сторінка історії України та скандинавських країн (Швеції та Норвегії), героїнею якої стала шведська принцеса Інгігерда, дружина Київського князя Ярослава (Мудрого). Їх діти – Святослав Ярославич та Всеволод Ярославич – були чернігівськими князями (фото з вистави – див.: https://www.facebook.com/AmaTeaTheatre/).

Актуальність проблем вистави та значущість їх для формування демократичного, толерантного, громадянського суспільства в Україні та світі була розкрита за допомогою нової драматичної форми, а саме через «драму-трикутник». Двовимірна історія (минуле та сьогодення – два кути) представлена на сцені, була «доповнена» думками, позицією глядачів, залучених до обговорення запропонованих проблем (третій кут). Вистава набула резонансу та викликала жваві обговорення, байдужих не було.

А у понеділок гостей з Швеції та Норвегії зустрічали студенти та викладачі філологічного факультету. Студенти мали змогу взяти участь у майстер-класі «Музичний наратив» і поспілкуватися з гостями, а на кафедрі германської філології (зав.каф. – професор О.О.Борисов) відбувся міждисциплінарний семінар з проблем театральної педагогіки, в якому взяли участь усі зацікавлені члени кафедри.

Яскравий вересень філфаку
Яскравий вересень філфаку
Яскравий вересень філфаку

Проведені заходи ще раз підтвердили давно відому істину: для тих, хто хоче робити добрі справи, меж, кордонів – не існує!

Вітаємо із нагородою!

12-08-2018, 09:17

Вітаємо із нагородою!Журі міжнародної Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша нагородило престижною відзнакою Марину Василівну Каранду, кандидата філософських наук, доцента кафедри філософії та культурології філологічного факультету, художнього керівника студентського соціального театру «EX LIBRIS».
Марина Каранда відзначена за значний внесок у розбудову концепції соціального мистецтва засобами аматорського театру, організацію широкої
просвітницької, естетико-виховної, інклюзивно-арттерапевтичної, а також – гастрольної діяльності навчально-реабілітаційними закладами Чернігівщини.
Також, журі, очолюване Ігорем Павлюком, доктором наук із соціальних комунікацій,старшим науковим співробітником Інституту літератури НАН України,професором кафедри української преси Львівського національного університету імені Івана Франка взяло до уваги літературно-драматургічний
доробок нашого доцента філологічного факультету – збірку «Сучасна драматургія для дітей та молоді». Презентація збірки та нагородження
відбулися у музеї-заповіднику ім. М Коцюбинського за сприяння письменника та журналіста Сергія Дзюби та директора музею Ігоря Коцюбинського.
Вітаємо колегу із почесною нагородою та бажаємо подальших творчих успіхів!
Вітаємо із нагородою!
Вітаємо із нагородою!
Вітаємо із нагородою!
Вітаємо із нагородою!

Театральні метаморфози «АмаТеа»

13-06-2018, 16:00

Театральні метаморфози «АмаТеа»Колектив театру «АмаТеа», під керівництвом викладачки філологічного факультету Олени Росстальної, здобув перемогу в ряді номінацій на Другому Фестивалі українського аматорського театру «День театру».

«День театру» – постійно діюча фестивальна програма народної творчості за участю аматорських театральних колективів України та української діаспори. Фестиваль відбувається в межах культурно-мистецького театрального проекту – «Theatre Day Fest».

 

Театральні метаморфози «АмаТеа»Представивши виставу «Полювання на мисливця», громадська організація «Молодіжний драматичний театр «АмаТеа» була відзначена за високий рівень виконання та соціальну спрямованість і посіла ІІІ місце в номінації «Юнацький театр». Окремо було нагороджено дипломами художнього керівника Олену Росстальну (режисерська робота) та Богдана Музику (за акторську майстерність виконання ролі Джош).

 

«АмаТеа» виник 2006 року на філологічному факультеті ЧНПУ імені Т.Г.Шевченка. Він спочатку складався винятково зі студентів, а згодом, вийшовши за межі університету, змінив формат на громадську організацію.

 

Репертуар широкий: від авторів XVIII ст. до сучасних митців, зокрема театру абсурду. До того ж у виставах осмислюються болючі для суспільства питання, такі як жорстокість, тероризм, підліткове насилля.

 

Олена Росстальна зауважує: «Ми працюємо за такими напрямами: театральний простір у музеї; дорослий театр; родинний проект «Казки зі старої валізи» (коли глядачі перебувають разом з акторами у театральному просторі); культурно-освітні проекти».

 

Варто зазначити, що організація виходить на міжнародну арену. «АмаТеа», спільно з колегами зі Швеції і Норвегії, реалізує проект, презентація якого відбудеться цього літа в Україні та Швеції.

 

Локації вистав досить нетипові. Художній керівник обґрунтовує це тим, що команда «АмаТеа» зумисне освоює нетеатральний простір.

 

Ще одна прем’єра запланована на осінь, фрагментами якої поціновувачі творчості театру мали змогу ознайомитися у травні на презентації вистави-репліки.

 

Тож чекатимемо нових постановок, а «АмаТеа» бажаємо творчих звершень.

  ФОТО - читати далі 


 

Увага, конференція

26-05-2018, 08:51

Увага, конференціяВельмишановні колеги!

Маємо честь запросити Вас до участі в

ХV міжнародній науково-практичній конференції «Мовна освіта та виклики глобалізації», яка відбудеться в Національному університеті

"Чернігівський колегіум”

імені Т.Г. Шевченка

5-6 жовтня 2018 р.

Інформаційні листи конференції доступні тут:
Chernihiv-IntConf-Ukraine-2018.doc [69 Kb] (cкачувань: 9)
Cherngv-MzhnKonf-2018.doc [98.5 Kb] (cкачувань: 8)
informpismo.doc [70.5 Kb] (cкачувань: 4)

Спеціальність "Культурологія"

22-05-2018, 20:07

 

Свято вишиванки

19-05-2018, 07:32

Свято вишиванки17 травня, в день свята вишиванки, до Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка завітав майстер із вишивки Максим Слинько.Він провів майстер- клас із вишивки гладдю для студентів-філологів і всіх охочих. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з майстром студентів філологічного факультету.

-Хто навчив вас вишивати?

-Ніхто не навчав, я в 5 років клубок перемотав, потім п’яльце знайшов,далі спробував вишивати, а потім вже якось пішло від серця.

-Чому ви вишиваєте гладдю, а не хрестиком чи бісером?

-Хрестиком вишивають усі, бісер зараз дуже популярний, а про гладь всі забули, тому вона більш унікальна. Раніше вишивали більше гладдю і різні техніки застосовували.

-Яка техніка вашої вишивки?

-Я використовую свій авторський стібок, а взагалі існує більше тисячі технік, 250 я знаю теоретично, а 50 вивчив.

-Плануєте опанувати нові техніки?

-Так, знаючи більше технік, можна запозичувати різні схеми і збагачувати свій стиль. Ось в мене є книга, тут можна роздивитися наскільки різноманітними є техніки виконання, кольори, малюнки. Прослідкувати наскільки відрізняються одна від одної.

Свято вишиванки-Що для вас сучасна українська вишивка?

-Я вважаю, що досить чорних кольорів, бо на Чернігівщині тенденція на червоний, чорний і зелений колір, на Слобожанщині тільки червоний і чорний, а ось на Західній Україні переважають кольорові.

-Вам подобається вишивати більше квіти чи портрети?

-Остання моя робота - це троянди, ще хочу вишити півонії і вже далі переходити до вишивки птахів.

-Яка ваша найбільша робота?

-Найбільша – це картина природи на форматі А3.

-Найкращий час для вишивання?

-Зима та пізня осінь, я люблю вишивати під документальні фільми і музику Вагнера.

-Що ви можете порадити початківцям ?

-Терпіння та натхнення
Свято вишиванки
Свято вишиванки
Свято вишиванки

Нова спеціалізація!

20-04-2018, 17:37

Нова спеціалізація!

Учитель і учень. Як залишатися на одній хвилі?

6-04-2018, 21:47

Учитель і учень. Як залишатися на одній хвилі?Сьогодні відбувається стрімкий розвиток суспільства завдяки технічному прогресу. Змінюються вимоги й до вчителя, і до учня. Перш за все, виникає гостра необхідність у педагогах, які володіють високою професійною компетентністю та крокують у ногу із сучасністю. Молоде покоління вчителівпрацюватиме взовсім інших умовах, і має поєднувати традиційні навички з новими.

Диспут "Учитель XXI століття” відбувся в Чернігівському ліцеї №15, який організували доцент кафедри української мови та літератури філологічного факультету Валентина Красавіна та вчитель української мови та літератури ліцею Ніна Лісена. У заході брали участь студенти 4-го курсу та учні 11-го класу. Присутні мали змогу висловити думки щодо того, яким же сьогодні має бути вчитель. Чи має право належати до субкультури? Розмовляти сленгом? Одягатися й виглядати так, як йому зручно? Чи все-таки повинен дотримуватися дрес-коду та стандартних правил поведінки?

Поговорили про сучасні технології: використання планшетів, електронних підручників, аудіокниг, інтерактивних дощок. Студенти в один голос заявляли, що сучасний учитель має використовувати технічні засоби навчання на уроках. Але учні не були такі одностайні.

Виникло запитання: наскільки ефективним є формат аудіокниг? Одні казали: краще прочитати друковану книгу, отримати задоволення від безпосереднього контакту. Інші зауважували: слухання книг - це зручно, адже навіть у дорозі можна долучатися до літератури.

Не всі діти погодилися з думкою, що планшет зручніший за книгу. Одинадцятикласниця Поліна констатувала: «Мені краще користуватися друкованими підручниками, готова тягати їх повен наплічник. Вони зручніші у використанні: легше та швидше можна знайти за змістом ту чи іншу сторінку, вправу. Із книги людина засвоює на 25% більше матеріалу, аніж із планшету. Електронні засоби не тільки не зручні, а й негативно впливають на зір».

Учитель повинен бути не лише педагогом, а й психологом, розуміти внутрішній світ дитини. На цьому зробила акцент студентка Яна Полулях: "Будь-який учитель має бути добрим психологом, щоб підібрати "ключик” до кожної дитини”.

Майбутній абітурієнт Микита погодився з цим твердженням: "Сучасний учитель повинен уміти знаходити спільну мову з дітьми й викладати предмет цікаво, використовувати ІКТ, не боятися робити помилки. У нас є вчителі, які помиляються, як і ми, але реагують на наші зауваження з посмішкою та дякують за те, що були уважні та виправили їх».

Учитель і учень. Як залишатися на одній хвилі?У суспільстві постійно виникає запитання про імідж учителя. Це не пройшло повз і під час обговорення.

Одинадцятикласник Данило розвіяв усі стереотипи: «Учитель повинен розмовляти з учнями сленгом, обговорювати події, які відбуваються в суспільстві, бути сучасним, креативним. Це сприятиме кращому взаєморозумінню».

Студентка Наталя впевнена, що вчитель може носити рвані джинси, мати дреди чи різнокольорове волосся, пірсинги, татуювання, але не виходити за межі пристойності. Учні цілком спокійно, навіть прихильно до цього поставилися. Це зближує. У школі хочуть бачити молодих та творчих. Головне –моральні якості, духовні цінності та розумові здібності вчителя. Данило підтвердив: «Мені все одно, як він буде виглядати. Головне, щоб знав свій предмет і був хорошою людиною, а також залишався з учнями на одній хвилі».

 

Студенти поцікавилася думкою учнів щодо запровадження 12-річної освіти. Більшість - «за», але за умови, що цей рік буде зорієнтований на підготовку до ЗНО чи профільне навчання.

Із цього заходу кожен виніс щось для себе. Хтось із випускників, можливо, обере стезю вчителя, а майбутні педагоги почули думку школярів про те, якими вони мають бути.

Отже, учитель XXΙ століття повинен бути активним, ініціативним,нестандартним, творчим,толерантним, висококомпетентним, сучасним, обов'язково володіти новими технологіями, тобто повинен йти в ногу з часом.