Від педагогічного до класичного

4-10-2017, 16:07

Від педагогічного до класичного

Сьогодні Президент України Петро Порошенко завітав до Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка. У ході зустрічі з керівництвом, викладачами та студентами був представлений указ про перейменування навчального закладу відповідно до його історичної назви, зі збереженням статус у національного. Відтак, університет тепер має оновлену назву Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка. Такі зміни значно розширять можливості розвитку університету, зокрема щодо впровадження нових спеціальностей, не обмежуючись лише педагогічним напрямом.

Президент згадав 100-річну історію навчального закладу, видатних людей, для яких університет став Alma Mater, і підкреслив вагомість виховання нового покоління освітян для сучасної української школи.

Не оминув увагою гарант і реформи у інших сферах – медичній, пенсійній, судовій та ін., наголосивши на важливості кожної з них у розбудові України як європейської держави.

Від педагогічного до класичногоКульмінацією зустрічі стала урочиста зміна назви університету біля центрального входу та колективне фото.

Про адміністративну реформу і теплі шкарпетки, або Як зрозуміло писати про децентралізацію

3-10-2017, 22:05

Черговий тренінг Академії української преси не обійшовся без участі студентів-філологів


Знаєте, що парадоксального у проживанні на «Шерстянці»? Те, що дорога звідти до потрібної мені сьогодні зупинки «Готель «Україна» займає хвилин 30. Але ж якщо перейти через пішохідний міст до вокзалу, то дістатися до тієї ж зупинки можна за 10 хв.

Може, для когось це не така й значна різниця, але збираючись вранці на семінар від Академії української преси, для мене ці 20 хвилин – це додатковий час для поспати, поїсти або ж, хоч сьогодні, нафарбувати очі та випробувати подаровану на днях помаду.

Вже прямуючи до готелю «Reikartz Чернігів» - локації семінару, - зрозуміла, що сьогодні таки холодно і що вдягнути завтра шапку й теплі шкарпетки – не така вже й погана ідея.

Остаточно я відігрілася у конференц-залі. Уже за 40 хвилин тут мав розпочатися семінар «Як зрозуміло писати про децентралізацію», що відбувався за підтримки Фонду Фрідріха Науманна «За свободу».

«Колеги. Якщо ж уже наш семінар відбувається за підтримки німецького фонду, то і розпочнемо, всупереч звичкам українців, вчасно», - сказав спокійним тоном поважний дядечко в окулярах. Як пізніше виявилося, це Валерій Іванов – президент Академії української преси.

Не знаю як інші учасники, а їх тут зібралося близько 20, але я пораділа, що пан Іванов мене, журналіста-початківця, назвав колегою.

Початок семінару. Кажуть, що з фізіологічного погляду, людина може сприймати однотипну подачу інформації хвилин 7-8. Їх у нас зайняв Андрій Юричко – медіа тренер, кандидат філологічних наук, асистент кафедри періодичної преси КНУ імені Т.Г. Шевченка. Він розповів про АУП як організацію, її партнерів та загалом про мету сьогоднішнього семінару.

Далі слово взяв фахівець з питань самоорганізації і самоврядування, голова Центру громадянських ініціатив Віталій Загайний. Він говорив про систему публічної влади в Україні, місцеве самоврядування, основні тематичні джерела інформації в розрізі регіонів.

Намагалася слухати, розуміти, але виходило не завжди. Та й на обличчях решти учасників читалася втома від розлогих промов. Всі чекали обіду. І навіть не тому, що хотілося їсти (хоча й не без цього), а більше хотілося просто перепочити, випрямити спину і трохи направити думки в інше русло.

Після обіду вирішили познайомитися з учасниками. Виявилося, що більшість нас – студенти філологічного факультету ЧНПУ імені Т.Г. Шевченка, які цікавляться журналістикою.

Далі нас чекали ще 4 години розмов про децентралізацію, адміністративно-територіальну реформу, самоврядування…

Чи знали ви, що з 12 000 існуючих громад після децентралізації мусить лишитися вдесятеро менше? Тепер знаєте. І я знаю. І також дізналася структуру влади, обов’язки громадян, систему реформ і багато іншого. Питання «Чи потрібно це мені?»  - лишається відкритим.

А поки сидимо, слухаємо: одні учасники занотовують чи не кожне слово спікера (чомусь нагадує мене на І курсі), другі - сидять в телефоні, треті - просто позіхають, чекаючи чи то вечері, чи то закінчення першого дня.

Я ж сподіваюся, що завтрашній тренінговий день буде цікавішим і продуктивнішим. І  так, завтра я обов’язково вдягну теплі шкарпетки.

                                                                                                                                        Дарія Дахно
Про адміністративну реформу і теплі шкарпетки, або Як зрозуміло писати про децентралізацію
Про адміністративну реформу і теплі шкарпетки, або Як зрозуміло писати про децентралізацію
Про адміністративну реформу і теплі шкарпетки, або Як зрозуміло писати про децентралізацію
Про адміністративну реформу і теплі шкарпетки, або Як зрозуміло писати про децентралізацію
Про адміністративну реформу і теплі шкарпетки, або Як зрозуміло писати про децентралізацію
Про адміністративну реформу і теплі шкарпетки, або Як зрозуміло писати про децентралізацію
Про адміністративну реформу і теплі шкарпетки, або Як зрозуміло писати про децентралізацію
Про адміністративну реформу і теплі шкарпетки, або Як зрозуміло писати про децентралізацію

Сонце, сад і література

20-09-2017, 21:59

Сонячним ранком понеділка 18 вересня 2017 року Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського відкрив свої двері для відвідувачів з особливої нагоди – літературно-мистецької імпрези, яку презентували студенти філологічного факультету Чернігівського національного педагогічного університету імені Тараса Григоровича Шевченка, присвяченій 153 річниці з дня народження провідного чернігівського літератора.

Студенти-актори творчого гуртка «Джерело», на чолі з викладачем філологічного факультету ЧНПУ Оленою Володимирівною Сазоновою, відтворили на сцені уривки з творів українського класика. Тематична та атмосферна канва постановки була присвячена темі кохання та самотності – провідним у творчості Михайла Михайловича. Стрижневими для композиції стали оповідання «Сон» та «На віру», які пройняли глядачів до глибини душі. Молоді актори змогли продемонструвати своєю грою психологізм і глибину характерів персонажів, гостроту конфлікту та настроєвість оригіналу.

Цікавою знахідкою зустрічі стало місце проведення заходу: веранда меморіальної садиби Коцюбинських слугувала сценою для перформансу, а територія саду – залом для глядачів.

Окрім того, у цей день святкувала свій ювілей засновниця творчого гуртка «Джерело», кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови і літератури філологічного факультету Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка, справжній педагог, людина-оркестр – Олена Володимирівна Сазонова. Іменинниця отримала шквал сердечних вітань від колег та вихованців.

Свято творчості Великого Сонцепоклонника відбулося з успіхом та резонансом, про що свідчила як кількість відвідувачів, так і їхні задоволені обличчя після заходу.

Іван Баран, Ганна Кириленко

Сонце, сад і література
Сонце, сад і література
Сонце, сад і література
Сонце, сад і література
Сонце, сад і література
Сонце, сад і література
Сонце, сад і література
Сонце, сад і література
Сонце, сад і література
Сонце, сад і література
Сонце, сад і література

Фрески, тканини, гастрономія

18-09-2017, 16:10

Фрески, тканини, гастрономіяНещодавно Юлія Матвєєва, кандидат мистецтвознавства, викладач Харківської державної академії дизайну і мистецтв, презентувала свою наукову монографію «Декоративні тканини в мозаїках Равенни». Прийти на лекцію могли всі бажаючі, зокрема її відвідали і студенти філологічного факультету. Презентація відбулася 13-го вересня в читальному залі центрального корпусу ЧНПУ ім.Т.Г.Шевченка. Організатором була громадська організація «Вектор Плюс», яка попередньо й представила автора.

Фрески, тканини, гастрономіяВивченням церковних тканин науковець займається уже більше двадцяти років. Не зважаючи на, здавалося б, вузьку тематику монографії, Юлія Геннадіївна провела чіткі та логічні паралелі й з історією культури Київської Русі, й з історією розвитку християнства загалом. Вона надала можливість студентам значно глибше пізнати аспекти християнського образотворчого мистецтва.

У процесі опису дослідження було охоплено й історичні довідки, які вплинули на зародження і зміну сюжетів фресок Равенни [місто в Італії –авт.], розказано про роль тканин в давній православній естетиці; продемонстровано дослідження ідентифікації квітів на зображеннях давніх фресок, що є лише невеликою частиною всієї праці. Слухачі дізналися цікаві дані про раціон наших предків і його вплив на християнську образотворчу традицію, про давню медицину й зіллєваріння в V-VIст., про те, яким був хліб в Стародавньому світі та його несподівані зв’язки з мальвами.

Як показала практика, дослідження хоча б одного зображення тканини на давній фресці вимагає ґрунтовних знань не лише з культурології, а й екзегетики, християнської символіки та дизайну. Кожна деталь відіграє важливу роль у створенні цілісної картини потрактування фресок, з чим дуже часто виникає багато труднощів. Навіть один маленький елемент міг докорінно змінити сенс зображуваного. Це пов’язано з тим, що храми створювалися під пильним наглядом не лишень архітекторів, а й передових богословів того часу. Вони не тільки створювали новий продукт образотворчого мистецтва, а й нерідко могли перероблювати вже готові фрески, тим самим кардинально змінювати їхню семантику.

Так лекція про зображення тканин на стародавніх фресках перетворилася на цікавий екскурс в історію мистецтва, розкрила студентам глибокий культурний пласт не лише ранньовізантійської традиції, а й почасти української.

Натлія Гоман, Вадим Юрченко

Увага, конференція

5-06-2017, 17:33

Увага, конференціяВельмишановні колеги!

Маємо честь запросити Вас до участі в

ХIV міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми мовної освіти в епоху глобалізації», яка відбудеться в Чернігівському національному педагогічному університеті

імені Т.Г. Шевченка

6-7 жовтня 2017 р.
Інформаційні листи конференції:  

Chernigov-MezhdKonf-2017.doc [69 Kb] (cкачувань: 34)
Cherngv-MzhnKonf-2017.doc [99 Kb] (cкачувань: 23)

Тиждень факультету

23-04-2017, 20:34

Тиждень факультету

З 24 по 28 квітня 2017 року відбудеться тиждень філологічного факультету. Традиційно він розпочнеться святом вишиванки, тож запрошуємо всіх охочих покрасуватися в національному вбранні. Факультетські святкування продовжаться студентською конференцією, а протягом тижня на студентів, викладачів та гостів чекають інтелектуальні ігри та заходи з іноземних мов, круглі столи, вечори поезії, а також святковий концерт в актовій залі університету.

Радо запрошуємо на філологічний!

Розклад заходів тижня факультету tizhden-fakulteta-2017-1.doc [32.5 Kb] (cкачувань: 20)

НІМЕЦЬКІ ВИКЛАДАЧІ В ПЕДАГОГІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

14-04-2017, 14:43

НІМЕЦЬКІ ВИКЛАДАЧІ В ПЕДАГОГІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ10 квітня філологічний факультет ЧНПУ імені Т.Г. Шевченка відвідали представники Мюнхенської асоціації викладачів англійської мови – її голова, досвідчений викладач, науковець і перекладач Рендольф Перрі та його колеги, не менш досвідчені викладачі та неординарні особистості Джоун Волш і Дана Єлінкова.

Викладачі кафедри педагогіки та методики викладання іноземних мов запропонували німецьким колегам різноманітну й насичену програму: методичний семінар-обмін досвідом, відвідання відкритих занять з англійської мови на 1 курсі, гру-змагання на 2 курсі та спілкування зі студентами.

НІМЕЦЬКІ ВИКЛАДАЧІ В ПЕДАГОГІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІУ межах науково-методичного семінару гості завзято вивчали досвід українських колег з використання традиційних та інноваційних, зокрема інформаційно-комунікаційних, технологій навчання іноземних мов (Н.В. Богушевич, І.С.Юцевич), переглядали авторські посібники, ділилися власним досвідом, обговорювали різноманітні методичні проблеми.

Можливість поспілкуватися з викладачами англійської мови з Німеччини отримали й студенти. Під час відвідання занять з Практики усного та писемного мовлення англійською мовою на І курсі (О.А. Мацнєва, Н.П. Андронік) студенти не лише демонстрували свої здобутки та вміння спілкуватися виучуваною мовою, але й закидали гостей численними запитаннями. Особливе враження на німецьких викладачів справила фонологічна компетентність чернігівських студентів, те, як вправно вони користуються фонетичними символами для позначення вимовних тонкощів, як інтонують фрази та як легко читають транскрипцію й інтонограми англійського мовлення.

НІМЕЦЬКІ ВИКЛАДАЧІ В ПЕДАГОГІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІСтуденти 2 курсу запросили гостей взяти участь у традиційній грі-змаганні з англійської мови Jeopardy та взяти на себе роль почесного журі. Ерудиція учасників гри та зацікавленість присутніх, щирість і невимушеність спілкування настільки вразили гостей, що лише дзвінок на наступне заняття змусив їх покинути аудиторію.

Українська національна кухня з духм’яним борщем і запашними дерунами завершила цю цікаву, культурологічно та професійно взаємно збагачуючу зустріч. Побільше б нам таких зустрічей!

ДО УВАГИ СТУДЕНТІВ ФІЛОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ!!!

22-02-2017, 11:24

Відповідно до наказу ректора ЧНПУ імені Т.Г. Шевченка проф. Носка М.О. «Про встановлення коефіцієнта у порядку формування рейтингу успішності студентів ЧНПУ імені Т.Г. Шевченка» від 14.02.2017 № 69 та згідно з рішенням вченої ради філологічного факультету (Протокол №6 від 16.02.2017) за заліково-екзаменаційну сесію використовуватимуться такі додатні вагові коефіцієнти навчальних дисциплін:

* екзамени з дисциплін фундаментальної, природничо-наукової, загальноекономічної, професійної, практичної та соціально-гуманітарної підготовки – 1,0;

* заліки з дисциплін фундаментальної, природничо-наукової, загальноекономічної, професійної, практичної та соціально-гуманітарної підготовки – 0,8.

Філологи долучилися до Вікімарафону

3-02-2017, 14:38

Філологи долучилися до ВікімарафонуУ Чернігівському національному педагогічному університеті імені Т.Г. Шевченка 30-го січня 2017 року об 11:30 відбувся захід до 13-тиріччя української Вікіпедії.

Зустріч проходила у Науковій бібліотеці університету. До марафону долучилися студенти філологічного, початкового навчання, хіміко-біологічного факультетів. Учасники мали змогу більше дізнатися про Вікіпедію та навчитися працювати з нею. Наприкінці організатори провели вікторину, на котрій найактивніші отримали приємні подарунки. Прослухавши поради та настанови професіоналів щодо роботи з Вікіпедією, всі студенти могли випробувати себе у написанні Вікістатей. Учасники марафону підтримали ініціативу про взаємну працю з Вікіпедією.

Філологи долучилися до Вікімарафону

Свята в обласній дитячій лікарні

30-12-2016, 23:19